пробник

ПРО́БНИК, а, ч., спец.

Прилад для взяття проби досліджуваного матеріалу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробник — про́бник іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пробник — -а, ч., спец. Прилад для взяття проби досліджуваного матеріалу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробник — ПРО́БНИК, а, ч., спец. Прилад для взяття проби досліджуваного матеріалу. Словник української мови в 11 томах