пробний
ПРО́БНИЙ, а, е.
Узятий або зроблений на пробу.
Одібрав пробні картки від Попова. Знов мене не задовольняють (М. Коцюбинський);
Мотористи прийшли до початку робочого дня, щоб зробити пробний намив (Л. Дмитерко);
// Який служить для проби, перевірки, випробування.
Костомаров мав незабаром дістати професорське звання. Зараз він готував свою першу – пробну – лекцію (О. Іваненко);
Пробний пуск нової технологічної лінії на підприємстві завжди має присмак свята (з газ.);
// Признач. для взяття проби.
Вхопив пробний шнур і знов кинув до ями камінь, прив'язаний на його кінці. І знов камінь упав на дно з сухим стукотом (І. Франко);
Донедавна температуру розплавленого металу мартенівці визначали примітивним способом – зливом з пробної ложки на плиту (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- пробний — про́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- пробний — -а, -е. Узятий або зроблений на пробу. || Який служить для проби, перевірки, випробування. || Признач. для взяття проби. Пробний камінь — суть, основна якість, властивість і т. ін. кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пробний — про́бний ка́мінь чого. Сутність, основа чого-небудь. Любов і пошана до мови — це пробний камінь інтелектуальної високості кожної культури (З газети). Фразеологічний словник української мови
- пробний — ПРО́БНИЙ, а, е. Узятий або зроблений на пробу. Одібрав пробні картки від Попова. Знов мене не задовольняють (Коцюб., III, 1956, 182); Мотористи прийшли до початку робочого дня, щоб зробити пробний намив (Дмит. Словник української мови в 11 томах