пробний
ПРО́БНИЙ, а, е. Узятий або зроблений на пробу.
Одібрав пробні картки від Попова. Знов мене не задовольняють (Коцюб., III, 1956, 182);
Мотористи прийшли до початку робочого дня, щоб зробити пробний намив (Дмит., Наречена, 1959, 190);
// Який служить для проби, перевірки, випробування.
Костомаров мав незабаром дістати професорське звання. Зараз він готував свою першу — пробну — лекцію (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 373);
Наступив пробний виїзд — генеральна репетиція і перевірка готовності до весняних робіт (Збан., Переджнив’я, 1955, 325);
// Признач. для взяття проби.
Вхопив пробний шнур і знов кинув до ями камінь, прив’язаний на його кінці. І знов камінь упав на дно з сухим стукотом (Фр., II, 1950, 229);
Донедавна температуру розплавленого металу мартенівці визначали примітивним способом — зливом з пробної ложки на плиту (Наука. , 1, 1957, 9).
Про́бний ка́мінь — суть, основна якість, властивість і т. ін. кого-, чого-небудь.
Любов і пошана до мови — це пробний камінь інтелектуальної високості кожної культури (Літ. Укр., 23.V 1971, 2).
Значення в інших словниках
- пробний — про́бний прикметник Орфографічний словник української мови
- пробний — -а, -е. Узятий або зроблений на пробу. || Який служить для проби, перевірки, випробування. || Признач. для взяття проби. Пробний камінь — суть, основна якість, властивість і т. ін. кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пробний — ПРО́БНИЙ, а, е. Узятий або зроблений на пробу. Одібрав пробні картки від Попова. Знов мене не задовольняють (М. Коцюбинський); Мотористи прийшли до початку робочого дня, щоб зробити пробний намив (Л. Словник української мови у 20 томах
- пробний — про́бний ка́мінь чого. Сутність, основа чого-небудь. Любов і пошана до мови — це пробний камінь інтелектуальної високості кожної культури (З газети). Фразеологічний словник української мови