1. Словник української мови в 11 томах

проблукати

ПРОБЛУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Блукати якийсь час.

Петро зараз після обід узяв рушницю і пішов у гай.. Проблукав сердега по гаю до самого вечора (П. Куліш, Вибр., 1969, 95);

Проблукав [Дейнека] майже цілісінький день і до готелю з’явився стомлений, але щасливий (Добр., Ол. солдатики, 1961, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проблукати — проблука́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проблукати — -аю, -аєш, док. Блукати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проблукати — ПРОБЛУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Блукати якийсь час. Петро зараз після обід узяв рушницю і пішов у гай .. Проблукав сердега по гаю до самого вечора (П. Куліш); Проблукав [Дейнека] майже цілісінький день і до готелю з'явився стомлений, але щасливий (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
  4. проблукати — Проблука́ти, -ка́ю, -єш гл. Проблуждать. Лежатиме цілісінький день у городі, наче недужий, або проблукає по степу. МВ. ІІ. 21. Словник української мови Грінченка