1. Словник української мови в 11 томах

проблищати

ПРОБЛИЩА́ТИ, щи́ть. Док. до блища́ти.

*Образно. Проблищали, як ті крапельки роси, й пролетіли, наче вітер, ті часи (Щог., Поезії, 1958, 421).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проблищати — проблища́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. проблищати — -щить. Док. до блищати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проблищати — ПРОБЛИЩА́ТИ, щи́ть. Док. до блища́ти. * Образно. Проблищали, як ті крапельки роси, й пролетіли, наче вітер, ті часи (Я. Щоголів). Словник української мови у 20 томах