проблукати
ПРОБЛУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док.
Блукати якийсь час.
Петро зараз після обід узяв рушницю і пішов у гай .. Проблукав сердега по гаю до самого вечора (П. Куліш);
Проблукав [Дейнека] майже цілісінький день і до готелю з'явився стомлений, але щасливий (С. Добровольський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- проблукати — проблука́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- проблукати — -аю, -аєш, док. Блукати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- проблукати — ПРОБЛУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Блукати якийсь час. Петро зараз після обід узяв рушницю і пішов у гай.. Проблукав сердега по гаю до самого вечора (П. Куліш, Вибр., 1969, 95); Проблукав [Дейнека] майже цілісінький день і до готелю з’явився стомлений, але щасливий (Добр., Ол. солдатики, 1961, 10). Словник української мови в 11 томах
- проблукати — Проблука́ти, -ка́ю, -єш гл. Проблуждать. Лежатиме цілісінький день у городі, наче недужий, або проблукає по степу. МВ. ІІ. 21. Словник української мови Грінченка