проблукати

Значення в інших словниках

1. проблукати — проблука́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. проблукати — ПРОБЛУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Блукати якийсь час. Петро зараз після обід узяв рушницю і пішов у гай .. Проблукав сердега по гаю до самого вечора (П. Куліш); Проблукав [Дейнека] майже цілісінький день і до готелю з'явився стомлений, але щасливий (С. Добровольський). Словник української мови у 20 томах
3. проблукати — ПРОБЛУКА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Блукати якийсь час. Петро зараз після обід узяв рушницю і пішов у гай.. Проблукав сердега по гаю до самого вечора (П. Куліш, Вибр., 1969, 95); Проблукав [Дейнека] майже цілісінький день і до готелю з’явився стомлений, але щасливий (Добр., Ол. солдатики, 1961, 10). Словник української мови в 11 томах
4. проблукати — Проблука́ти, -ка́ю, -єш гл. Проблуждать. Лежатиме цілісінький день у городі, наче недужий, або проблукає по степу. МВ. ІІ. 21. Словник української мови Грінченка