пробуджений

ПРОБУ́ДЖЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до пробуди́ти.

Неначе пробуджені від сну надзвичайністю того, що сподіялось, люди набули раптом немовби нового бачення світу (О. Довженко);

В печінці штучно пробуджених ховрахів значно знижений вміст фосфору (з наук. літ.);

Вони [сили] окрилювали юнака, пробуджені величним містом (О. Полторацький).

2. у знач. прикм., перен. Який пробудився.

Легенький свіжий подих пробудженої природи .. торкався і його розпаленої душі (В. Речмедін);

Він безсило злоститься; темна, раптом пробуджена злоба клекотить в його голосі (Ю. Яновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me