1. Словник української мови у 20 томах

пробухкати

ПРОБУ́ХКАТИ, аю, аєш, розм.

Док. до бу́хкати.

Покашляв [господар] стиха, пробухкав чобітьми від хліва до хати (Григорій Тютюнник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробухкати — пробу́хкати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пробухкати — -аю, -аєш, розм. Док. до бухкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробухкати — ПРОБУ́ХКАТИ, аю, аєш, розм. Док. до бу́хкати. Покашляв [господар] стиха, пробухкав чобітьми від хліва до хати (Тют., Вир, 1964, 107). Словник української мови в 11 томах