пробухкати
ПРОБУ́ХКАТИ, аю, аєш, розм. Док. до бу́хкати.
Покашляв [господар] стиха, пробухкав чобітьми від хліва до хати (Тют., Вир, 1964, 107).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пробухкати — пробу́хкати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- пробухкати — -аю, -аєш, розм. Док. до бухкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пробухкати — ПРОБУ́ХКАТИ, аю, аєш, розм. Док. до бу́хкати. Покашляв [господар] стиха, пробухкав чобітьми від хліва до хати (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах