1. Словник української мови в 11 томах

пробушувати

ПРОБУШУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до бушува́ти.

Немовби смерч пробушував тут над велетенським заводським дворищем (Крот., Сини.., 1948, 216).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробушувати — пробушува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пробушувати — -ую, -уєш. Док. до бушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробушувати — ПРОБУШУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до бушува́ти. Немовби смерч пробушував тут над велетенським заводським дворищем (Є. Кротевич). Словник української мови у 20 томах