пробушувати

пробушува́ти

-ую, -уєш.

Док. до бушувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробушувати — пробушува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пробушувати — ПРОБУШУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до бушува́ти. Немовби смерч пробушував тут над велетенським заводським дворищем (Є. Кротевич). Словник української мови у 20 томах
  3. пробушувати — ПРОБУШУВА́ТИ, у́ю, у́єш. Док. до бушува́ти. Немовби смерч пробушував тут над велетенським заводським дворищем (Крот., Сини.., 1948, 216). Словник української мови в 11 томах