1. Словник української мови в 11 томах

пробухикати

ПРОБУХИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Бухикати якийсь час.

Цілісіньку ніч пробухикав [Юхим] (Збан., Сеспель, 1961, 300).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пробухикати — пробухи́кати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. пробухикати — -аю, -аєш, док., розм. Бухикати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробухикати — ПРОБУХИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Бухикати якийсь час. Цілісіньку ніч пробухикав [Юхим] (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах