провесна
ПРО́ВЕСНА, и, ж.
Рання весна, початок весни.
Іду я тими степами, тими ланами розлогими, що й торішньої провесни (М. Коцюбинський);
Провесна посувалася все вище і вище в Карпати і знімала з них товсту снігову перину (М. Томчаній);
* Образно. У мене на столику проліски стоять, у хаті рожеве світло, а в серці провесна... (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- провесна — про́весна іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- провесна — див. весна Словник синонімів Вусика
- провесна — -и, ж. Рання весна, початок весни. Великий тлумачний словник сучасної мови
- провесна — И, ж. Рання весна, початок весни. У нас тепер провесна в селищі... (ЗД:64). Словник поетичної мови Василя Стуса
- провесна — Перiод мiж зимою i власне весною; мінлива погода; середня добова темп. повiтря 0-5°С. Універсальний словник-енциклопедія
- провесна — ВЕСНА́ (пора року між зимою та літом), ЯР поет.; ПРО́ВЕСНА, ПРО́ВЕСІНЬ, ВІ́ДЗИМКИ розм. (рання весна, початковий її період). А весна була, як весна: зеленіли дерева, квітли та пахтіли квіти (О. Словник синонімів української мови
- провесна — Про́весна, -ни, -ні; -весни, -весен Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- провесна — ПРО́ВЕСНА, и, ж. Рання весна, початок весни. Іду я тими степами, тими ланами розлогими, що й торішньої провесни (Коцюб., І, 1955, 142); Провесна посувалася все вище і вище в Карпати і знімала з них товсту снігову перину (Томч., Закарп. опов. Словник української мови в 11 томах
- провесна — Провесна, -ни ж. = провесінь. Мнж. 190. на провесні. Ранней весной. Словник української мови Грінченка