1. Словник синонімів української мови

провесна

ВЕСНА́ (пора року між зимою та літом), ЯР поет.; ПРО́ВЕСНА, ПРО́ВЕСІНЬ, ВІ́ДЗИМКИ розм. (рання весна, початковий її період). А весна була, як весна: зеленіли дерева, квітли та пахтіли квіти (О. Вишня); Яр цвітом крила луг (Уляна Кравченко); Зусюди тягло вільглим холодком, крізь який пробивались ледь уловимі пахощі провесни (М. Олійник); Вже наступала провесінь, стояв кінець березня, а чи й початок квітня (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провесна — про́весна іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. провесна — див. весна Словник синонімів Вусика
  3. провесна — -и, ж. Рання весна, початок весни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. провесна — И, ж. Рання весна, початок весни. У нас тепер провесна в селищі... (ЗД:64). Словник поетичної мови Василя Стуса
  5. провесна — ПРО́ВЕСНА, и, ж. Рання весна, початок весни. Іду я тими степами, тими ланами розлогими, що й торішньої провесни (М. Коцюбинський); Провесна посувалася все вище і вище в Карпати і знімала з них товсту снігову перину (М. Томчаній); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  6. провесна — Перiод мiж зимою i власне весною; мінлива погода; середня добова темп. повiтря 0-5°С. Універсальний словник-енциклопедія
  7. провесна — Про́весна, -ни, -ні; -весни, -весен Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. провесна — ПРО́ВЕСНА, и, ж. Рання весна, початок весни. Іду я тими степами, тими ланами розлогими, що й торішньої провесни (Коцюб., І, 1955, 142); Провесна посувалася все вище і вище в Карпати і знімала з них товсту снігову перину (Томч., Закарп. опов. Словник української мови в 11 томах
  9. провесна — Провесна, -ни ж. = провесінь. Мнж. 190. на провесні. Ранней весной. Словник української мови Грінченка