1. Словник української мови у 20 томах

провидиця

ПРОВИ́ДИЦЯ, і, ж., заст., уроч.

Жін. до прови́дець.

Користуючись своїм методом інтуїтивного синтезу, поезія може стати провидицею майбутнього, а до поета повернеться його древнє ім'я – пророк (з наук. літ.);

* У порівн. – Маю в своєму маєтку бабу-ворожбитку, кине жменю проса і долю людини читає, як провидиця (Н. Рибак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провидиця — прови́диця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. провидиця — -і, заст., уроч. Жін. до провидець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провидиця — ПРОВИ́ДИЦЯ, і, ж., заст., уроч. Жін. до провидець. Користуючись своїм методом інтуїтивного синтезу, поезія може стати провидицею майбутнього, а до поета повернеться його древнє ім’я — пророк (Рад. літ-во, 7, 1967, 19); *У порівн. Словник української мови в 11 томах