1. Словник української мови в 11 томах

провидиця

ПРОВИ́ДИЦЯ, і, ж., заст., уроч. Жін. до провидець.

Користуючись своїм методом інтуїтивного синтезу, поезія може стати провидицею майбутнього, а до поета повернеться його древнє ім’я — пророк (Рад. літ-во, 7, 1967, 19);

*У порівн. — Маю в своєму маєтку бабу-ворожбитку, кине жменю проса і долю людини читає, як провидиця (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 152).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провидиця — прови́диця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. провидиця — -і, заст., уроч. Жін. до провидець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провидиця — ПРОВИ́ДИЦЯ, і, ж., заст., уроч. Жін. до прови́дець. Користуючись своїм методом інтуїтивного синтезу, поезія може стати провидицею майбутнього, а до поета повернеться його древнє ім'я – пророк (з наук. літ.); * У порівн. Словник української мови у 20 томах