1. Словник української мови в 11 томах

провидець

ПРОВИ́ДЕЦЬ, дця, ч., заст., уроч. Те саме, що прові́сник 1, 2.

«Я той, кого ждав світ! Я — месія!» — чув [Врангель] вигуки якогось невідомого.. Справді, хто він міг бути, отой невідомий? Божевільний? Чи справді який-небудь провидець? (Гончар, II, 1959, 380);

[Кассандра:] Життя й вогонь дав людям Прометей і знав, що муки ждуть його за теє, провидець мук не одвернув од себе (Л. Укр., II, 1951, 255);

Великий і премудрий Арістотелю, не гнівайся на свого вірного раба. Дивися, провидцю, дивися краще (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провидець — прови́дець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. провидець — див. передбачливий Словник синонімів Вусика
  3. провидець — -дця, ч., заст., уроч. Те саме, що провісник 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. провидець — ПРОВИ́ДЕЦЬ, дця, ч., заст., уроч. Те саме, що прові́сник 1, 2. [Кассандра:] Життя й вогонь дав людям Прометей і знав, що муки ждуть його за теє, провидець мук не одвернув од себе (Леся Українка); Великий і премудрий Арістотелю... Словник української мови у 20 томах
  5. провидець — ПРОРО́К (той, хто провіщає майбутнє), ПРОВІ́СНИК, ПЕРЕДВІ́СНИК, ПРОВИДЕЦЬ, ОРА́КУЛ книжн., уроч., ірон., ВІЩУ́Н заст.; ВІДУ́Н заст. (у давніх слов'ян). Хто угледів в час безчасся Сонце крізь тумани, Той для люду рідним батьком І пророком стане (О. Словник синонімів української мови
  6. провидець — Прови́дець, -дця, -дцеві; -ви́дці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)