провинно
ПРОВИ́ННО, розм.
Присл. до прови́нний 2.
– Ви заблудились, – провинно почала говорити Катруся, – то я й подалась за вами (Є. Гуцало).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- провинно — прови́нно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- провинно — розм. Присл. до провинний 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- провинно — ПРОВИ́ННО, розм. Присл. до прови́нний 2. — Ви заблудились, — провинно почала говорити Катруся, — то я й подалась за вами (Гуц., З горіха.. Словник української мови в 11 томах