проводжатий

ПРОВОДЖА́ТИЙ, того, ч.

Той, хто супроводжує кого-небудь (звичайно для вказування шляху, для охорони, нагляду).

[Спартак:] Для тебе теж потрібен проводжатий? (Л. Дмитерко);

Прощаючись з гостями, і господар, і господиня виходять у передпокій; якщо година пізня, господар повинен подбати, щоб усі жінки мали проводжатих (з наук.-попул. літ.);

// розм. Той, хто проводжає того, хто від'їжджає.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проводжатий — проводжа́тий іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. проводжатий — -того, ч. Той, хто супроводжує кого-небудь (звичайно для вказування шляху, для охорони, нагляду). || розм. Той, хто проводжає того, хто від'їздить. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проводжатий — ПРОВІДНИ́К (той, хто вказує дорогу в незнайомій місцевості), ПРОВОДИ́Р, ПРОВО́ДА́Р рідше, ПРОВОЖА́ТИЙ (ПРОВОДЖА́ТИЙ) розм. Гірський кінь і провідник давно були до послуг Коцюбинського і тільки ждали ясної години (Л. Словник синонімів української мови
  4. проводжатий — ПРОВОДЖА́ТИЙ, того, ч. Той, хто супроводжує кого-небудь (звичайно для вказування шляху, для охорони, нагляду). [Спартак:] Для тебе теж потрібен проводжатий? (Дмит., Вірші.. Словник української мови в 11 томах