провокування

ПРОВОКУВА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. провокува́ти.

Провокування конфлікту.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провокування — провокува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. провокування — -я, с. Дія за знач. провокувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провокування — ПРОВОКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. провокува́ти. Американські імперіалісти в період між двома світовими війнами були зайняті тільки справами війни, — готуванням та провокуванням нового світового конфлікту (Смолич, VI, 1959, 419). Словник української мови в 11 томах