провокування
ПРОВОКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. провокува́ти.
Американські імперіалісти в період між двома світовими війнами були зайняті тільки справами війни, — готуванням та провокуванням нового світового конфлікту (Смолич, VI, 1959, 419).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- провокування — провокува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- провокування — -я, с. Дія за знач. провокувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- провокування — ПРОВОКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. провокува́ти. Провокування конфлікту. Словник української мови у 20 томах