1. Словник української мови у 20 томах

проволікання

ПРОВОЛІКА́ННЯ, я, с., заст.

Дія за знач. проволіка́ти 2.

Нарешті по довгих проволіканнях, після переносу справи від одного товариства до другого і т. ін., нарешті появилось у Львові видання “Кобзаря” Шевченка (М. Драгоманов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проволікання — проволіка́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. проволікання — -я, с., заст. Дія за знач. проволікати 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. проволікання — ПРОВОЛІКА́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. проволіка́ти 2. Нарешті по довгих проволіканнях, після переносу справи від одного товариства до другого і т. ін., нарешті появилось у Львові видання «Кобзаря» Шевченка (Драг., II, 1970, 404). Словник української мови в 11 томах