провулочок
ПРОВУ́ЛОЧОК, чка, ч.
Зменш. до прову́лок.
Одразу зорієнтувавшись, Панько нирнув у порожній провулочок (В. Еллан-Блакитний);
Вузенькі провулочки лягли між дерев'яними, переважно двоповерховими корпусами (А. Шиян);
Здавалося, всі жителі Петербурга вирішили побувати на святі в Петергофі. Вони наводнили всі вулиці й провулочки маленького міста (О. Іваненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- провулочок — прову́лочок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- провулочок — -чка, ч. Зменш. до провулок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- провулочок — ПРОВУ́ЛОЧОК, чка, ч. Зменш. до прову́лок. Одразу зорієнтувавшись, Панько нирнув у порожній провулочок (Еллан, II, 1958, 30); Вузенькі провулочки лягли між дерев’яними, переважно двоповерховими корпусами (Шиян, Гроза.. Словник української мови в 11 томах