провулочок

ПРОВУ́ЛОЧОК, чка, ч. Зменш. до прову́лок.

Одразу зорієнтувавшись, Панько нирнув у порожній провулочок (Еллан, II, 1958, 30);

Вузенькі провулочки лягли між дерев’яними, переважно двоповерховими корпусами (Шиян, Гроза.., 1956, 473);

Здавалося, всі жителі Петербурга вирішили побувати на святі в Петергофі. Вони наводнили всі вулиці й провулочки маленького міста (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провулочок — прову́лочок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. провулочок — -чка, ч. Зменш. до провулок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провулочок — ПРОВУ́ЛОЧОК, чка, ч. Зменш. до прову́лок. Одразу зорієнтувавшись, Панько нирнув у порожній провулочок (В. Еллан-Блакитний); Вузенькі провулочки лягли між дерев'яними, переважно двоповерховими корпусами (А. Словник української мови у 20 томах