провулок
ПРОВУ́ЛОК, лка, ч. Обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння між двома вулицями.
Як в чарівному сні, вона ходила за ними по вузеньких провулках з застояним теплом (Коцюб., II, 1955, 294);
Бродить ніч по вулицях зимових, у провулках вітром завива (Сос., II, 1958, 152);
Адреса, записана на папірці, вела з головної вулиці в тихі зелені провулки, де в нагрітому сонцем повітрі пливли пахощі квітів (Ткач, Жди.., 1959, 6);
*У порівн. Є долина, мов провулок, Звуть її «дорога духів» (Л. Укр., IV, 1954, 166);
// Обмежені двома вулицями два ряди будинків з проїздом та проходом між цими рядами.
— Схочете, заходьте, Катре. Це недалечко тут — Дніпровський провулок, п’ять, — спитаєте (Головко, II, 1957, 381);
Брати Столярови докінчували вже чи не сороковий рейс з кінця в кінець Третього Малого провулка (Смолич, V, 1959, 114).
Значення в інших словниках
- провулок — прову́лок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- провулок — див. ВУЛИЦЯ. Словник синонімів Караванського
- провулок — [проувулок] -лка, м. (на) -лку, мн. -лкие, -лк'іў Орфоепічний словник української мови
- провулок — -лка, ч. Обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння між двома вулицями. || Обмежені двома вулицями два ряди будинків із проїздом та проходом між цими рядами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- провулок — Завулок, привулок, притока, див. перевулок Словник чужослів Павло Штепа
- провулок — ПРОВУ́ЛОК, лка, ч. Обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння між двома вулицями. Як в чарівному сні, вона ходила за ними по вузеньких провулках з застояним теплом (М. Словник української мови у 20 томах
- провулок — ПРОВУ́ЛОК (місце для проходу і проїзду між двома вулицями; невелика вулиця), ПРОЇ́ЗД, ЗАВУ́ЛОК (ЗАУ́ЛОК рідше) розм. Бродить ніч по вулицях зимових, у провулках вітром завива (В. Сосюра); Зовсім поблизу, тільки через проїзд,.. Словник синонімів української мови
- провулок — Прову́лок, -лка, в -лку; -ву́лки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- провулок — Провулок, -лка и -лку м. Проулокъ. Словник української мови Грінченка