провчати
ПРОВЧА́ТИ див. проу́чувати.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- провчати — провча́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- провчати — (за що) карати, о. підковувати на всі чотири; р. проучувати; док. Словник синонімів Караванського
- провчати — див. карати Словник синонімів Вусика
- провчати — див. проучувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- провчати — ПРОВЧА́ТИ див. проу́чувати. Словник української мови у 20 томах
- провчати — КАРА́ТИ кого (накладати кару, здійснювати покарання за щось), РОЗПРАВЛЯ́ТИСЯ з ким, підсил., ПРА́ВИТИСЯ з ким, розм.; ПРОВЧА́ТИ (ПРОУ́ЧУВАТИ) розм., НАВЧА́ТИ (НАУЧА́ТИ) розм., ПОВЧА́ТИ (ПОУЧА́ТИ) розм. Словник синонімів української мови