1. Словник української мови в 11 томах

провчений

ПРО́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до провчи́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провчений — про́вчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. провчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до провчити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провчений — ПРО́ВЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до провчи́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. провчений — ДОСВІ́ДЧЕНИЙ (який має досвід у якійсь галузі праці, знань, у житті), ДІ́ЙШЛИЙ розм., ДОСВІДНИ́Й заст., СПОКУ́ШЕНИЙ заст.; БУВА́ЛИЙ, ТЕ́РТИЙ розм., БИ́ТИЙ розм., часто зі сл. жак, око, козир та ін., СТРІ́ЛЯНИЙ розм ., часто зі сл. Словник синонімів української мови