провчителювати
ПРОВЧИТЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Вчителювати якийсь час.
Юрій Юрійович Голуб провчителював понад тридцять років, але кожен новий урок був для нього джерелом творчості (Донч., V, 1957, 224);
Тридцять п’ять років провчителювали вони у моєму селі Миколаївці (С. Ол., З книги життя, 1968, 70);
Не провчителював він і року, як почалася війна (Цюпа, Краяни, 1971, 70).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- провчителювати — провчителюва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- провчителювати — -юю, -юєш, док. Вчителювати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- провчителювати — ПРОВЧИТЕЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Учителювати якийсь час. Юрій Юрійович Голуб провчителював понад тридцять років, але кожен новий урок був для нього джерелом творчості (О. Донченко); Тридцять п'ять років провчителювали вони у моєму селі Миколаївці (С. Словник української мови у 20 томах