провід
ПРОВІ́Д, во́ду, ч., розм., рідко.
Те саме, що прове́дення.
Саме вбирання коло дзеркала було для сестер такою втіхою, таким проводом безробітного святкового часу, що панни безперестанку реготались з своєї вигадки, з своїх театральних суконь (І. Нечуй-Левицький).
ПРО́ВІД, воду, ч.
1. Те саме, що су́провід.
Петрусь під проводом баби Василихи одного гарного осіннього дня вирушив здобувати світ (І. Франко);
Двері вагона відчинилися, і під проводом вартового двоє цивільних внесли велике цебро (Олесь Досвітній);
// рідко. Те саме, що акомпанеме́нт 1.
Я берусь положити їх [вірші] на голос із проводом двох балабайок (В. Самійленко);
// За релігійним звичаєм – похоронна процесія за труною зі священиком, корогвами і т. ін.
Багатий .. закликав попа відслужити провід і бабу поховати (з казки);
– Як ти хочеш поховати жінку? – .. сичить отець Миколай .. – Звісно, по-божому, з проводом (М. Стельмах).
2. Організаторська діяльність кого-, чого-небудь; авангардна роль когось, чогось.
Згідно з думкою гімназійних учителів, які взяли провід у нашій літературі, він [В. Масляк] є найздібнішим українським поетом у Галичині (І. Франко);
// Те саме, що керівни́цтво 3.
Залишені без проводу улани розімкнулися купками (Я. Качура);
Проводові доручено сформулювати ідеологічну базу, програму, структуру й план дії ОУН (з наук. літ.);
// Контроль за чиїми-небудь діями, вчинками.
Нас не могли добудитися до вечері, а вже говорити вечірні молитви під проводом матері не було сили нас примусити (В. Стефаник);
– Потребує [панночка] ще сама проводу й опіки (Л. Мартович).
3. Металевий провідник, дріт, признач. для передавання електричного струму.
Проводи для ліній електропередачі бувають однодротові і багатодротові (з наук. літ.);
// Шнур, кабель телефонного або телеграфного зв'язку.
По городах зв'язківці, перегукуючись, поквапливо тягнуть кудись у бік Сиваша проводи (О. Гончар);
Бойчак помітив на стіні телефонний провід і пішов за ним у бічну нішу, де сидів телефоніст (В. Кучер).
Виклика́ти / ви́кликати на про́від (до дро́ту) див. виклика́ти;
(1) Прями́й про́від – безпосередній телеграфний або телефонний зв'язок.
– Чому відступаю? – Так. – Я вже по прямому проводу відповів командуючому (О. Довженко);
Цілу ніч дроти на шляху Мукачеве – Ужгород не спочивали ні хвилини, а регентський комісар кілька разів говорив по прямому проводу з Будапештом (С. Скляренко).
Значення в інших словниках
- провід — про́від 1 іменник чоловічого роду супровід; акомпанемент; керівництво; авангардна роль) про́від 2 іменник чоловічого роду металевий провідник, дріт, призначений для передавання електричного струму * Але: два, три, чотири про́води прові́д іменник чоловічого роду проведення розм., рідко Орфографічний словник української мови
- провід — Про́від. Керівництво. Перша найважнійша заповідь є добрий провід стоваришеня (Канюк, 1906, 9); ● Вести провід — керувати, провадити (чимсь). Українська літературна мова на Буковині
- провід — Керівництво, водійство, верховодство, оруда; (небіжчика) проводи; СОВ. дріт, шнур, кабель; Р. супровід, акомпаньямент, сов. акомпанемент. Словник синонімів Караванського
- провід — I пр`овід-воду, ч. 1》 Елемент з'єднання, зв'язку електричних пристроїв, приладів, вузлів. Електричні проводи — ізольовані або неізольовані провідники електричного струму з одного або кількох дротів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- провід — провід керівництво (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- провід — КЕРІВНИ́ЦТВО (спрямовування діяльності когось, чогось, очолювання кого-, чого-небудь тощо), КЕРУВА́ННЯ, УПРАВЛІ́ННЯ, ПРАВЛІ́ННЯ, ПРО́ВІД, ПРИ́ВІД діал., ОРУ́ДА розм., КЕ́РМА заст. (Воронюк:) Дисертація написана під вашим керівництвом (З. Словник синонімів української мови
- провід — Про́від, -воду, -дові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- провід — ПРО́ВІД, воду, ч. 1. Те саме, що су́провід. Петрусь під проводом баби Василихи одного гарного осіннього дня вирушив здобувати світ (Фр., IV, 1950, 31); Двері вагона відчинилися, і під проводом вартового двоє цивільних внесли велике цебро (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах
- провід — Провід, -воду м. 1) Руководство, предводительство, веденіе. Ком. Пр. № 1091. давати провід. Руководить. 2) Провожаніе, а также люди, провожащіе кого либо. З музиками, з проводом провожали гостей. Левиц. Пов. 183. Словник української мови Грінченка