провід

Значення в інших словниках

1. провід — Про́від. Керівництво. Перша найважнійша заповідь є добрий провід стоваришеня (Канюк, 1906, 9); ● Вести провід — керувати, провадити (чимсь). Українська літературна мова на Буковині
2. провід — Керівництво, водійство, верховодство, оруда; (небіжчика) проводи; СОВ. дріт, шнур, кабель; Р. супровід, акомпаньямент, сов. акомпанемент. Словник синонімів Караванського
3. провід — I пр`овід-воду, ч. 1》 Елемент з'єднання, зв'язку електричних пристроїв, приладів, вузлів. Електричні проводи — ізольовані або неізольовані провідники електричного струму з одного або кількох дротів. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. провід — ПРОВІ́Д, во́ду, ч., розм., рідко. Те саме, що прове́дення. Саме вбирання коло дзеркала було для сестер такою втіхою, таким проводом безробітного святкового часу, що панни безперестанку реготались з своєї вигадки, з своїх театральних суконь (І. Словник української мови у 20 томах
5. провід — провід керівництво (м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. провід — КЕРІВНИ́ЦТВО (спрямовування діяльності когось, чогось, очолювання кого-, чого-небудь тощо), КЕРУВА́ННЯ, УПРАВЛІ́ННЯ, ПРАВЛІ́ННЯ, ПРО́ВІД, ПРИ́ВІД діал., ОРУ́ДА розм., КЕ́РМА заст. (Воронюк:) Дисертація написана під вашим керівництвом (З. Словник синонімів української мови
7. провід — Про́від, -воду, -дові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. провід — ПРО́ВІД, воду, ч. 1. Те саме, що су́провід. Петрусь під проводом баби Василихи одного гарного осіннього дня вирушив здобувати світ (Фр., IV, 1950, 31); Двері вагона відчинилися, і під проводом вартового двоє цивільних внесли велике цебро (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах
9. провід — Провід, -воду м. 1) Руководство, предводительство, веденіе. Ком. Пр. № 1091. давати провід. Руководить. 2) Провожаніе, а также люди, провожащіе кого либо. З музиками, з проводом провожали гостей. Левиц. Пов. 183. Словник української мови Грінченка