провідувати
ПРОВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОВІ́ДАТИ, аю, аєш, док., кого, що і без прям. дод.
1. Відвідувати, навідувати кого-, що-небудь.
Як мене хворого провідувала Ганна Тимофіївна, то я нагадав їй про нашу розмову з Опанасом Карповичем (Панас Мирний);
Орися забігає до матері, провідує, як коли то й поможе в чомусь (Григорій Тютюнник);
Тарас Григорович [Шевченко] задумав провідати рідний край (Панас Мирний);
Провідала [Ганнуся] Кринички рідній матері на глум і людям па горе (О. Гончар);
* Образно. Забувши про радикуліт, який провідував старого щоночі, Кіндрат Дорофійович нікуди не ходив з току (В. Логвиненко).
2. перев. док. Узнати, дізнатися про що-небудь (перев. таємне, приховуване).
[Сидір:] Та чи ви знаєте, що Параска провідала якось, що ви сватаєтесь, там репетує, – мало не вискочила на хату! (І. Карпенко-Карий);
В тім селі .. провідав [паламар], яку се дяк хоче ману пустить (з казки);
// Зазнати, відчути на власному досвіді, особисто пережити що-небудь.
Я, щоб ви знали, провідав того світа – був, як то кажуть, у бувальцях (Марко Вовчок).
Значення в інших словниках
- провідувати — прові́дувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- провідувати — -ую, -уєш, недок., провідати, -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. 1》 Відвідувати, навідувати кого-, що-небудь. 2》 перев. док. Узнати, дізнатися про що-небудь (перев. таємне, приховуване). || Зазнати, відчути на власному досвіді, особисто пережити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- провідувати — 1. відвідувати, відвідати, повідвідувати, навідувати, навідати, понавідувати, навідуватися, навідатися, понавідуватися, перевідувати, перевідати, поперевіду вати, завітувати, завітати, позавітувати 2. див. рекогноскувати Словник чужослів Павло Штепа
- провідувати — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- провідувати — ПРОВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, педок., ПРОВІ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка. 1. Відвідувати, навідувати кого-, що-небудь. Як мене хворого провідувала Ганна Тимофіївна, то я нагадав їй про нашу розмову з Опанасом Карповичем (Мирний, V, 1955, 425)... Словник української мови в 11 томах
- провідувати — Провідувати, -дую, -єш сов. в. провідати, -даю, -єш, гл. = відвідувати, відвідати. Опріч дівчат приходили провідувати Оксану й жінки, й молодиці, бо Оксану усі селом любили. Кв. Словник української мови Грінченка