1. Словник української мови в 11 томах

провідувати

ПРОВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, педок., ПРОВІ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка.

1. Відвідувати, навідувати кого-, що-небудь.

Як мене хворого провідувала Ганна Тимофіївна, то я нагадав їй про нашу розмову з Опанасом Карповичем (Мирний, V, 1955, 425);

Орися забігає до матері, провідує, як коли то й поможе в чомусь (Тют., Вир, 1964, 508);

Тарас Григорович [Шевченко] задумав провідати рідний край (Мирний, V, 1955, 312);

Провідала [Ганнуся] Кринички рідній матері на глум і людям па горе (Гончар, II, 1959, 224);

*Образно. Забувши про радикуліт, який провідував старого щоночі, Кіндрат Дорофійович нікуди не ходив з току (Логв., Літа.., 1960, 54).

2. перев. док. Узнати, дізнатися про що-небудь (перев. таємне, приховуване).

[Сидір:] Та чи ви знаєте, що Параска провідала якось, що ви сватаєтесь, там репетує, — мало не вискочила на хату! (К.-Карий, І, 1960, 39);

В тім селі.. провідав [паламар], яку се дяк хоче ману пустить (Україна.., І, 1960, 179);

// Зазнати, відчути на власному досвіді, особисто пережити що-небудь.

Я, щоб ви знали, провідав того світа — був, як то кажуть, у бувальцях (Вовчок, VI, 1956, 260).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провідувати — прові́дувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. провідувати — -ую, -уєш, недок., провідати, -аю, -аєш, док., перех. і без додатка. 1》 Відвідувати, навідувати кого-, що-небудь. 2》 перев. док. Узнати, дізнатися про що-небудь (перев. таємне, приховуване). || Зазнати, відчути на власному досвіді, особисто пережити що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провідувати — 1. відвідувати, відвідати, повідвідувати, навідувати, навідати, понавідувати, навідуватися, навідатися, понавідуватися, перевідувати, перевідати, поперевіду вати, завітувати, завітати, позавітувати 2. див. рекогноскувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. провідувати — ПРОВІ́ДУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРОВІ́ДАТИ, аю, аєш, док., кого, що і без прям. дод. 1. Відвідувати, навідувати кого-, що-небудь. Як мене хворого провідувала Ганна Тимофіївна, то я нагадав їй про нашу розмову з Опанасом Карповичем (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  5. провідувати — ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. провідувати — Провідувати, -дую, -єш сов. в. провідати, -даю, -єш, гл. = відвідувати, відвідати. Опріч дівчат приходили провідувати Оксану й жінки, й молодиці, бо Оксану усі селом любили. Кв. Словник української мови Грінченка