провісництво

ПРОВІ́СНИЦТВО, а, с.

Здатність передбачати майбутнє.

Геть-чисто все помічало його [О. Довженка] всевидяще око .. Не знав і не знаю іншого хужожника, хто б у нашому двадцятому віці володів таким даром всебачення і провісництва (О. Підсуха).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провісництво — прові́сництво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови