провісницький
ПРОВІ́СНИЦЬКИЙ, а, е.
Прикм. до прові́сник; стос. до провісництва.
Провісницьке натхнення митця [Макиміліана Волошина] одухотворило незайманщину, вторувавши шлях наступникам – альпіністам, геологам, авіаторам (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- провісницький — прові́сницький прикметник Орфографічний словник української мови