1. Словник української мови у 20 томах

провіщування

ПРОВІ́ЩУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. прові́щува́ти.

У глибокій давнині, як відомо, був дуже популярним спосіб провіщування долі людини за розміщенням нутрощів тварин (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провіщування — прові́щування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. провіщування — -я, с. Дія за знач. провіщувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провіщування — ПРОВІ́ЩУВАННЯ, я, с. Дія за знач. прові́щувати. У глибокій давнині, як відомо, був дуже популярним спосіб провіщування долі людини за розміщенням, нутрощів тварин (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1959, 158). Словник української мови в 11 томах