провіщування
ПРОВІ́ЩУВАННЯ, я, с. Дія за знач. прові́щувати.
У глибокій давнині, як відомо, був дуже популярним спосіб провіщування долі людини за розміщенням, нутрощів тварин (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1959, 158).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- провіщування — прові́щування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- провіщування — -я, с. Дія за знач. провіщувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- провіщування — ПРОВІ́ЩУВАННЯ, я, с. Дія за знач. прові́щува́ти. У глибокій давнині, як відомо, був дуже популярним спосіб провіщування долі людини за розміщенням нутрощів тварин (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах