1. Словник української мови у 20 томах

провіяний

ПРОВІ́ЯНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до прові́яти.

– Сьогодні в моїй хаті всю ніч смерч стояв. Наших у дорозі, здається, нікого нема? – Нема, – підтвердила Любка, оглядаючи провіяну наскрізь хату (В. Земляк);

Зерно, раз уже провіяне з полови, в комірчині лежало ворохом (А. Головко);

* Образно. Жартома кажуть, що у нас колектив провіяний, відсортований (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провіяний — прові́яний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. провіяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до провіяти. || провіяно, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провіяний — ПРОВІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прові́яти. — Сьогодні в моїй хаті всю ніч смерч стояв. Наших у дорозі, здається, нікого нема?... Словник української мови в 11 томах