1. Словник української мови в 11 томах

провіяний

ПРОВІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прові́яти.

— Сьогодні в моїй хаті всю ніч смерч стояв. Наших у дорозі, здається, нікого нема? — Нема, — підтвердила Любка, оглядаючи провіяну наскрізь хату (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 160);

Зерно, раз уже провіяне з полови, в комірчині лежало ворохом (Головко, II, 1957, 77);

*Образно. Жартома кажуть, що у нас колектив провіяний, відсортований (Хлібороб Укр., 7, 1972, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провіяний — прові́яний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. провіяний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до провіяти. || провіяно, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. провіяний — ПРОВІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прові́яти. – Сьогодні в моїй хаті всю ніч смерч стояв. Наших у дорозі, здається, нікого нема? – Нема, – підтвердила Любка, оглядаючи провіяну наскрізь хату (В. Словник української мови у 20 томах