прогвинчений
ПРОГВИ́НЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до прогвинти́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прогвинчений — прогви́нчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- прогвинчений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прогвинтити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прогвинчений — ПРОГВИ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прогвинти́ти. Словник української мови в 11 томах