прогвинчений

прогви́нчений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до прогвинтити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогвинчений — прогви́нчений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. прогвинчений — ПРОГВИ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прогвинти́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. прогвинчений — ПРОГВИ́НЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прогвинти́ти. Словник української мови в 11 томах