прогоготати

ПРОГОГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПРОГОГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш.

Док. до гогота́ти і гоготі́ти.

Мов грім прогоготів селом (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогоготати — прогогота́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. прогоготати — -очу, -очеш і прогоготіти, -очу, -отиш. Док. до гоготати і гоготіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прогоготати — ПРОГОГОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ПРОГОГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш. Док. до гогота́ти і гоготі́ти. Мов грім прогоготів селом (Фр., X, 1954, 297). Словник української мови в 11 томах