програвати

ПРОГРАВА́ТИ, граю́, грає́ш, недок., ПРОГРА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. що і без прям. дод. Невдало закінчуючи яку-небудь гру, зазнавати поразки.

По обіді – карти. Іван усе програвав і сердивсь; Каленикові везло (М. Коцюбинський);

Вождь у шахи З князями грає й програє щоразу (В. Мисик);

[Ярина:] Я собі здумала: як ото наші хлопці грають в мовчанку, то ти б десь до світа сидів, а не програв (Леся Українка);

Спочатку йому було просто цікаво стежити за грою, вгадувати, кому пощастить, а кому ні .. Звісно, тут легко програти, але можна ж і виграти! (О. Гончар);

// Зазнавати невдачі, поразки (у суперечці, змаганні, бою і т. ін.).

Андрій відчув, що в цій суперечці він програв (Ю. Бедзик);

Народ виділяє з-поміж себе митців і генералів для того, щоб вони вигравали битви, а не для того, щоб програвали їх (О. Довженко);

Маємо оба бігати на перегони, а хто програє, платить дуката і фляшку [пляшку] горілки (І. Франко);

– Коли ми не втримаємо отої переправи, значить, пиши – наша сторона програла маневри (М. Трублаїні);

// Не мати успіху (звичайно в судовій справі).

На третій день Колісник вернувся сердитий та хмурий, діло за спаш він програв (Панас Мирний);

[Казидорога:] Пішла моя справа по судах, а він узяв та й підкупив мого адвоката, і я програв (І. Франко).

2. що. Утрачати, позбуватися чого-небудь, зазнаючи поразки в азартних іграх.

Бачив Артем, як в окремих кабінетах грали в карти і програвали десятки тисяч, “людську кров” – маєтки, майно, кріпаків... (О. Іваненко);

– У Монте-Карло програв [аристократ] останній спадкоємний хутір (М. Стельмах);

А карбованці!.. Хіба ж ти, серце Стасю, мало програв їх у карти (І. Нечуй-Левицький).

3. Зазнавати негативного впливу від чого-небудь.

Критика мене не дуже балувала взагалі .. Проте од цього я, здається, не програв (С. Васильченко);

// Ставати або здаватися гіршим через що-небудь.

Загальне звучання повісті [“Фаланга” І. Дніпровського] програє через наявність у ній натуралістичних сцен (з наук. літ.).

4. що. Граючи на музичному інструменті, відтворювати мелодію, пісню, танець і т. ін.

Тихо здійняла вона з голови вінок, поклала його на столі, пішла до піаніно, і, стоячи, програвала одною рукою уривчасті мелодії (Леся Українка);

Раптом йому почулася знайома пісня. Хтось програвав її на роялі (В. Кучер);

Програли баяністи двічі й тричі Все той же вальс (І. Муратов);

// Виконувати в ролях.

Сцену програли ще раз;

// Виконувати музичну п'єсу, мелодію і т. ін. (про музичні інструменти).

І ми пішли, і нам гвардійський туш піднесено, упевнено і ловко програв оркестр (І. Гончаренко);

// тільки док. Дати сигнал, граючи на трубі, сурмі і т. ін.

Програти побудку;

Програти тривогу;

// розм. Відтворювати звуковий запис (на платівці, магнітній стрічці, диску тощо).

5. тільки док. Грати якийсь час.

Програвши в карти далеко за північ, чиновник став прощатись (Панас Мирний).