прогуркати

ПРОГУ́РКАТИ, аю, аєш, док., розм.

1. Док. до гу́ркати.

Пройшли вартові. Кулеметні колеса Прогуркали, плещучись в бризках води (М. Бажан).

2. Гуркати якийсь час.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прогуркати — прогу́ркати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. прогуркати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 Док. до гуркати. 2》 Гуркати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прогуркати — ПРОГУ́РКАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Док. до гу́ркати. Пройшли вартові. Кулеметні колеса Прогуркали, плещучись в бризках води (Бажан, Роки, 1957, 246). 2. Гуркати якийсь час. Словник української мови в 11 томах