продірявлювати
ПРОДІРЯ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОДІРЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. продіря́влять; док., що.
Робити в чому-небудь дірку, отвір, рану і т. ін.
Личинка пильщика спочатку продірявлює листя, а після залишає від нього самі тільки жилки (з наук. літ.);
Куля, що продірявила велику шибку вікна, вдарила по люстрі під стелею, засипала дрібним склом підлогу (Д. Бедзик);
– Що ж тут? Особиста помста чи політична акція? Як би там не було, а могли б Гнатові голову продірявити, і тоді думай, як хочеш (Григорій Тютюнник);
// Зношувати до дір (одяг, взуття і т. ін.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- продірявлювати — продіря́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- продірявлювати — -юю, -юєш, недок., продірявити, -влю, -виш; мн. продірявлять; док., перех. Робити в чому-небудь дірку, отвір, рану і т. ін. || Зношувати до дір (одежу, взуття і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- продірявлювати — ДІРЯ́ВИТИ, ПРОДІРЯ́ВЛЮВАТИ, ПРОДИРА́ТИ розм. — Док.: подіря́вити, продіря́вити, проде́рти, продра́ти. Об гвинтівку ляскали кулі, дірявили червоний шовк. А я тримав його над головою (І. Ле); Куля, що продірявила велику шибку вікна, вдарила по люстрі (Д. Словник синонімів української мови
- продірявлювати — ПРОДІРЯ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОДІРЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. продіря́влять; док., перех. Робити в чому-небудь дірку, отвір, рану і т. ін. Личинка пильщика спочатку продірявлює листя, а після залишає від нього самі тільки жилки (Шкідн. поля.. Словник української мови в 11 томах