продірявлювати

ДІРЯ́ВИТИ, ПРОДІРЯ́ВЛЮВАТИ, ПРОДИРА́ТИ розм. — Док.: подіря́вити, продіря́вити, проде́рти, продра́ти. Об гвинтівку ляскали кулі, дірявили червоний шовк. А я тримав його над головою (І. Ле); Куля, що продірявила велику шибку вікна, вдарила по люстрі (Д. Бедзик); Раз, однісінький раз мацнув мене вуйко (ведмідь) пазуром по нозі і відразу продер і ходак, і онучу, і ногу аж до самої кости (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. продірявлювати — продіря́влювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. продірявлювати — -юю, -юєш, недок., продірявити, -влю, -виш; мн. продірявлять; док., перех. Робити в чому-небудь дірку, отвір, рану і т. ін. || Зношувати до дір (одежу, взуття і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. продірявлювати — ПРОДІРЯ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОДІРЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. продіря́влять; док., що. Робити в чому-небудь дірку, отвір, рану і т. ін. Личинка пильщика спочатку продірявлює листя, а після залишає від нього самі тільки жилки (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. продірявлювати — ПРОДІРЯ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОДІРЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. продіря́влять; док., перех. Робити в чому-небудь дірку, отвір, рану і т. ін. Личинка пильщика спочатку продірявлює листя, а після залишає від нього самі тільки жилки (Шкідн. поля.. Словник української мови в 11 томах