прозор'я
ПРОЗО́Р'Я, я, с., поет.
Великий прозорий простір.
Комедія закінчена. Амінь! Небесний дзвін відбовванів в прозор'ї. І, кинувши на небо власну тінь, Я встав з колін і небо взяв за зорі (М. Вінграновський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me