прозор'я

ПРОЗО́Р'Я, я, с., поет.

Великий прозорий простір.

Комедія закінчена. Амінь! Небесний дзвін відбовванів в прозор'ї. І, кинувши на небо власну тінь, Я встав з колін і небо взяв за зорі (М. Вінграновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me