прозурка
ПРОЗУ́РКА, и, ж., рідко.
Невеличкий отвір, віконце в чому-небудь для спостереження; вічко.
Він часто прислухається, підходить до прозурки – дірочки в дверях, зазирає в прозурку (С. Васильченко);
Панас кахикнув і обережно стукнув у прозурку (З. Тулуб).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прозурка — -и, ж., рідко. Невеличкий отвір, віконце в чому-небудь для спостереження; вічко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прозурка — ПРОЗУ́РКА, и, ж., рідко. Невеличкий отвір, віконце в чому-небудь для спостереження; вічко. Він часто прислухається, підходить до прозурки — дірочки в дверях, зазирає в прозурку (Вас., III, 1960, 294); Панас кахикнув і обережно стукнув у прозурку (Тулуб, Людолови, І, 1957, 446). Словник української мови в 11 томах