прокашлювати
ПРОКА́ШЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОКА́ШЛЯТИ, яю, яєш, док.
1. Те саме, що прока́шлюватися.
Коли прокашляв [Тихін], трохи помовчав, а потім сказав: – З ним балачка звісно яка (А. Головко);
* Образно. Довго свистить [годинник], шипить, прокашлює, як старий дід, і дзвонить два рази (Григорій Тютюнник).
2. що. Відкашлювати (мокротиння, воду і т. ін.).
3. тільки док. Кашляти якийсь час.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прокашлювати — прока́шлювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- прокашлювати — -юю, -юєш, недок., прокашляти, -яю, -яєш, док. 1》 неперех. Те саме, що прокашлюватися. 2》 перех. Відкашлювати (мокротиння, воду і т. ін.). 3》 тільки док. Кашляти якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прокашлювати — ПРОКА́ШЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОКА́ШЛЯТИ, яю, яєш, док. 1. неперех. Те саме, що прока́шлюватися. Коли прокашляв [Тихін], трохи помовчав, а потім сказав: — З ним балачка звісно яка (Головко, II, 1957, 36); *Образно. Словник української мови в 11 томах