1. Словник української мови у 20 томах

прокламація

ПРОКЛАМА́ЦІЯ, ї, ж.

Друкований або рукописний агітаційний аркуш злободенного політичного змісту; листівка.

Я давно і жагуче хотів бачити заборонені книжки, а тим більше прокламації (С. Васильченко);

Трудівниці всього обширу! До вас моя прокламація (М. Хвильовий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокламація — проклама́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. прокламація — -ї, ж. 1》 Друкований або рукописний агітаційний листок злободенного політичного змісту. 2》 Урочисте проголошення, опублікування. 3》 У ряді країн – указ, виданий главою держави або уряду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокламація — проклама́ція (від лат. proclamatio – заклик) 1. Вид листівки, друкована відозва агітаційного характеру. 2. Урочисте проголошення, опублікування. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. прокламація — ЛИСТІ́ВКА (аркуш із злободенним, агітаційним змістом), ЛИСТО́К, ПРОКЛАМА́ЦІЯ, МЕТЕ́ЛИК розм. На дворі.. лежали вже дотепно впаковані, переписані різними руками листівки з першими повідомленнями Інформбюро (О. Словник синонімів української мови
  5. прокламація — ПРОКЛАМА́ЦІЯ, ї, ж. Друкований або рукописний агітаційний листок злободенного політичного змісту; листівка. Я давно і жагуче хотів бачити заборонені книжки, а тим більше прокламації (Вас., Вибр. Словник української мови в 11 томах